Зарплатний міраж: «росстат» намалював достаток, якого немає

«росстат» звітує про зростання середньої номінальної зарплати на рф до 1 460 доларів у першому кварталі 2026 року. Офіційне пояснення стандартне: планова індексація в бюджетному секторі та конкурентне підвищення окладів на великих підприємствах в умовах рекордно низького безробіття у 2,2%. Проблема в тому, що ці цифри мають мало спільного з реальністю, яку фіксує сам же російський банківський сектор.

«сбербанк», спираючись на транзакційний моніторинг, оцінює медіанну зарплату вдвічі скромніше: 900 доларів. Розрив між офіційною середньою та реальною медіанною зарплатою у 560 доларів пояснюється просто: надзвичайно висока концентрація доходів у секторах, безпосередньо пов’язаних з ВПК, фінансами та сировинними галузями, статистично «тягне» загальний середній показник угору, ховаючи за ним стагнацію в усіх інших.

Найповільніше зростання демонструють саме ті галузі, де зосереджена більшість найманих працівників. У рибальстві, вугільній промисловості, автомобілебудуванні, деревообробці та залізничних перевезеннях зарплати виросли лише на 6%, залишившись на рівні 1 091 долара. Ще гірше в легкій промисловості: виробництво одягу дає в середньому 791 долар, охорона здоров’я – 764 долари, освіта – 737 доларів. Для порівняння: навіть ці цифри офіційні, а отже, завищені.

Показовим індикатором того, куди рухається цивільна економіка рф, стало рішення компанії «gloria jeans», найбільшого виробника й рітейлера одягу в країні. На початку червня компанія оголосила про повну ліквідацію власних виробничих потужностей і перехід до моделі чистого рітейлера, тобто продажу чужого одягу. Офіційна причина: неможливість укомплектувати виробництво персоналом. Знайти швачок і складальників на рф сьогодні складніше, ніж ще три роки тому, бо конкуренцію за робочі руки виграє оборонний комплекс, який може пропонувати вищі оклади за рахунок державного фінансування.

Цей приклад відображає системнішу тенденцію. Кількість відкритих вакансій на рф скоротилася за перший квартал на 20–25%, тоді як кількість резюме зросла на 34%. Бізнес припинив набирати нових людей, зосередившись виключно на утриманні тих, хто вже є. Нікуди дітися: підприємства змушені підвищувати зарплати швидше за зростання продуктивності праці, що безпосередньо скорочує рентабельність і відбиває будь-яке бажання інвестувати в модернізацію.

Картина, яка складається, далека від картини успішної економіки з повною зайнятістю. Масований перерозподіл фінансових і людських ресурсів на користь ВПК штучно перегрів окремі сегменти ринку праці, одночасно знекровивши цивільне виробництво.