Китайська конкуренція добиває російський завод, де працював Дмитро Менделєєв

росія стрімко втрачає власний ринок, поступаючись ключовими позиціями китайським компаніям – від логістики й автопрому до легкої й хімічної промисловостей. Після початку повномасштабної війни проти України та запровадження санкцій російський ринок дедалі більше залежить від китайських компаній, які займають звільнені ніші, диктують ціни й витісняють місцевих виробників. Наслідком цієї тенденції стають збитки, скорочення виробництв і втрата стратегічної автономії.

Особливо показовою є ситуація в хімічній галузі. Одне з найстаріших підприємств рф – хімічний завод ім. карпова у менделєєвську – опинилося на межі виживання. Завод, заснований у 1868 році та на якому трудився сам Дмитро Менделєєв, нині переживає масштабну кризу. Якщо у 2021 році тут працювали майже 400 осіб, то на початку 2026-го залишилося лише близько сотні. Основні виробництва зупинені через збитковість, а частину працівників відправили у безстрокові відпустки.

Фінансові показники демонструють стрімке падіння. Підприємство завершило 2024 рік із мінусом 10 млн рублів, а 2025-й – уже зі збитком близько 100 млн. Обсяги виробництва скоротилися на 40%. Керівництво прямо визнає: завод не витримує конкуренції з китайськими виробниками, які пропонують аналогічну продукцію на 20% дешевше. Після 2022 року, коли росія опинилася під санкційним тиском через війну, імпорт із КНР почав витісняти місцеву продукцію навіть на внутрішньому ринку.

На цьому тлі завод намагається врятуватися завдяки новому «електролізному» проєкту вартістю 3 млрд рублів. Планується запуск виробництва хлору, каустичної соди та гіпохлориту натрію. Парадоксально, але обладнання для нового цеху постачає китайська компанія, тобто навіть спроба зменшити залежність від імпорту фактично її поглиблює. Окупність проєкту оцінюється майже в дев’ять років, що в умовах економічної нестабільності є надто оптимістично.

Через війну проти України росія втратила доступ до технологій та інвестицій й опинилася у дедалі глибшій економічній залежності від Китаю. У підсумку рф, яка десятиліттями позиціонувала себе як промислова держава, дедалі частіше втрачає виробництва, робочі місця й фінансові ресурси, намагаючись латати наслідки власної агресивної політики.